середа, 25 березня 2020 р.

Виховний захід

 

  ЧАРІВНА  КОЛЯДКА
ГОЛОС: - Десь диво бавиться на дворі,
                  Ховає землю від людських очей.
                  То відривається, то падає до долу
                  Стурбований сніг трійкою коней.
                  І вже не видно ні кінця, ні краю,
                  Ні неба, ні землі уже нема.
                  Почеше старий дід під бородою:
                  «Так це Зима, уже Зима.»
(Зимовий танець.)
Десь недалеко чути закінчення колядки, вона звучить не здало, ліниво, на збуток. На сцену виходять четверо дітей, два хлопчики та дві дівчинки.
Хопчик -1 – лідер компанії, при собі носить бум-бокс (колонку).
Хопчик -2 –   постійно жує гумку та надуває з неї бульки.
Дівчинка-1 – майже не відривається від телефону.
Дівчинка-2 – в навушниках, підспівує та пританцьовує.
Хлопчик-1: - Я вам говорив,не треба було сюди йти, лише дарма час       витратили.(перекривлює) «Ось вам діточки цукерки та прянички», ніби у нас     дома немає,що поїсти. Нам би бабосиків не завадило.
Хлопчик-2: - Та не говори, вже дві години вештаємося, а толку? Нам би хатинку по-жирніше, та господарів по- щедріше.
Дівчинка-1: - (роздратовано) От тобі маєш, покриття зникло.
(дивиться навкруги) Так, а де це ми? Що за місце? Ніколи тут не була.
Пацани ,а що ми тут забули?
Дівчинка-2: - Ні, ну реально, чого ми вештаємося морозом, чужих собак нервуємо, може краще на дискарь, там якби-то тепліше і веселіше.
Хлопчик-1: - Не знаю, але мені старший брат розповідав, що він в дитинстві,     як ходив колядувати, то навіть після розподілу, грошей йому вистачало на три місяці.
Хлопчик-2: - От смішний, та то коли було.
Дівчинка-1: - Ну так, раніше ж інтернета не було. Тому й телефони не були потрібні.
Хлопчик-2: - Вірно, а як не було телефонів, то нічого й не замовиш.
Дівчинка-2: - У-гу, і музло не скачаєш.
Хлопчик-2: - Раніше зовсім гроші не потрібні були. Не те що зараз.
(На сцену виходить старий дідусь, схожий на не доброго чарівника.)
Дід: - Вітаю вас друзі мої, що занесло таких гарних діточок на наші околиці?
Хлопчик-2: - Та ми колядники, діду.
Дід: - О, колядники, це добре. І що, гарно колядуєте?
Хлопчик-1: - То як маєте гроші, то й вам заколядуєм.
Дід: - Гроші, а навіщо вам гроші?
Всі: (здивовано) Навіщо гроші?
      ПІСНЯ -1 (виконує квартет, стиль аренбі, пісня про те, як добре все мати, і жити, ні в чому собі не відказуючи.)
Дід:: - То ви бачу багатство любите?
Хлопчик-1: - То хто ж його не любить?
Дід: - Так, тільки багатство нажаль не всім відкривається.
Хлопчик-2: - Це ви про що?
Дід: - Колись давно я теж був як ви…
Дівчинка-1: - Колядником типу?
Дід: - І колядником теж. Але я ходив сам колядувати, бо дуже не хотів ні з ким коляду ділити (далі розповідь продовжує лише голос чарівника). Та от якось натрапив я на гурт колядників, таких колядників я ще не зустрічав, усі стрункі та гарні, дівчата наче дзвіночки гомоніли, а хлопці басисто їх підтримували. А як вони колядували. На сусідніх вулицях люди виходили їм назустріч та запрошували до себе.
   ПІСНЯ -2(анс.) (виходить гурт колядників та колядує, десь з боку за ними спостерігає хлопчик. Ілюстрація розповіді.)
Дід: - Я так захопився ними, що й не помітив,як цілий вечір ходив слідом та слухав їхні колядки. Але раптом вже в кінці коляд-вечора, колядники з посмішками та жартами пішли в невідомому мені напрямку, я звичайно за ними. Йшли не довго, аж раптом невідомо звідки з’явилися на шляху старі та трохи занедбані двері. Підходячи до них, колядники вже не жартували. Підійшли, поклонились, прошепотіли якісь слова та заспівали колядку. І тут з тихим скреготом почали відкриватись двері, я від здивування та від несподіванки ледь дихав. І от двері відчинились повністю, із них на вулицю полилося яскраве та заворожуюче світло. Колядники без роздумів зайшли в ті двері, ніби вони господарі, двері закрились, світло зникло і настала тиша. (Після ілюстрації розповіді на сцені залишилися двері).
Дід: - (своїм голосом, підходячи до дверей)- І тоді я збагнув,що за цими дверми знаходиться велике багатство. Володіти ним буде той, хто відкриє ці двері.
Хлопчик-2: - Оце проблему знайшли, ломик та кувалда вирішують все.
Дід: - Е, не так все просто, я за ці роки перепробував всі технічні методи, і жодна спроба не принесла результату.
Дівчинка-2: - А може постукати чи подзвонити?
Дід: - Двері відчинить лише колядка, але яка з них- оце таємниця.
ПІСНЯ - 3 «Чарівника»
Хлопчик-1: - Да, чувак серйозно мотивований.
Дід: - Я вітаю вас!
Дівчинка-2: - З чим це цікаво?
Дід: - Я вітаю вас  з майбутнім багатством. Розумієте,я мало розуміюся в сучасних технологіях, але з вашою допомогою  ми таки знайдемо потрібну колядку й неймовірно розбагатіємо.
(шепочяться в стороні)
Дівчинка-1: - Слухайте, та ну його з цим неадекватом заходити. Може це якийсь аферист.
Дівчинка-2: - Я підтримую, зараз що хочеш видумають, щоб людей розвести.
Хлопчик-1: - Ну не знаю, щось цей дід знає, може й справді у нас є шанс розбагатіти.
Хлопчик-2: - Такий шанс випадає раз в житті, а ви задню включаєте. Нічого поганого не станеться. А якщо що, то що, ми четверо з якимось дідом не впораємося.
Хлопчик-1: - Гаразд. Ваші умови.
Дід: - Та які там умови. Ви знаходите потрібну колядку, відчиняємо двері і все, що там є ділимо навпіл. По руках (протягує руку).
Хлопчик-2: - (потискує руку) По руках. Але ділимо ми.
(Діти з видимою зацікавленістю, вибігають з сцени)
Дід: - (підступно) Ділимо ми… Біжіть, біжіть, корисливі щуренята, за тими дверми одну долю на всіх розділите.(Моторошно сміється).
(Танець наступаючої тривоги, попередження результату укладеної угоди. Легка містика)
(Діти виходять на сцену, щось обговорюючи)
Хлопчик-1: - Так, стоп. Нам потрібен план.
Хлопчик-2: - Та ну, доки придумаємо план, вже ранок настане.
Дівчинка-1: - А без плану таж сама історія.
Дівчинка-2: - Слухайте, є ідея. А якщо з’єднати всі колядки в одну, можливо якась та й підійде?
Хлопчик-1: - А в цьому щось є.
Хлопчик-2: - А де ж ми скільки колядок наберемо?
Дівчинка-1: - Якщо будемо просто стояти, то точно не наберемо. Я можу нагуглити пару. Ось, будь ласка, куча переглядів та лайків.
  ПІСНЯ-4 (Сучасна колядка, або різдвяна пісня).
Дівчинка-1: - Ну як?
Хлопчик-2: - Та нічого так, прикольно.
Хлопчик-1: - Воно то прикольно, але ж не забувайте, що двері в нас старовинні, вони можливо сучасну музику і не розуміють.
Дівчинка-2: - В мене, короче, подруга є. Так вона вихвалялася,що її колядок бабуся навчила, можливо там і наша колядка є.
Хлопчик-2: - Чого чекаєш, дзвони швидше.
Дівчинка-2: - Я вже меседж скинула, вона тут не далеко, зараз підійде.
А ось і вона. Привіт, подруго.
Подруга: - Привіт, чого звала?
Дівчинка-2: - Та у нас тут така справа…
Хлопчик-2: - Хіт- парад колядок у нас.
Хлопчик-1: - А-га, вибираємо найкращу колядку.
Хлопчик-2: - (показує на першого хлопця) Голова жури.
Хлопчик-2: - Ми якби то, блог ведемо, висвітлюємо так сказати.
Подруга: - А, зрозуміло, то яку вам заспівати?
Хлопчик-2: - А ти їх багато знаєш? Нам таку, постаровинніше.
    ПІСНЯ-5 (Старовина колядка).
Дівчинка-2: - Дякую, тобі подруго.
Подруга: - Звертайтесь якщо  що (йде).
Хлопчик-2: - От знаєте, раніше я якось не звертав уваги на те, про що співають, а зараз якось вслухався, ніби перед очима все.
Дівчинка-1: - Скажи, в мене теж мурашки по шкірі пробігли.
Хлопчик-1: - Так, залишаємо ці нюні, в нас є план і є мета. Ви пам’ятаєте, як дід розповідав, що колядників було багато, і хлопці і дівчата, може в цьому секрет? Можливо потрібен не один колядник,а багато?
Дівчинка-1: - Про вовка промовка, чуєте, десь колядують?
Хлопчик-2: - А ну, ходімо придивимося ближче. (йдуть зі сцени)
ПІСНЯ-6 (Ансамбль).
(Після виконання ансамбль покидає сцену і з’являються діти з телефоном поперед себе)
Хлопчик-2: - (до Дівчинки-1)Ну що, записала?
Дівчинка-1: - Здається так.
(На сцену виходить гурт дітей)
Один з них: - Привіт, блогери, а ми вас по всьому району шукаємо.
Хлопчик-1: - А для чого, що не так?
Один з них: - Як це, що не так, що це у вас за хіт-парад з однієї пісні? Ви, як що чесно, хочете виставити рейтинг, то будьте добрі прослухайте усіх.
Хлопчик-2: - Усіх, це кого?
Хлопчик-1: - Усіх, це нас!
ПІСНЯ-7 (Ультро-сучасна пісня).
Дівчинка-2: - А нічого так, респект.
Хлопчик-2: - Не хило, закачали.
Дівчинка-1: - А мені починає тут подобатись, реальна туса. Ну що,хто далі?
Малий ансамбль: - А далі ми!!!
ПІСНЯ-8 (Малий ансамбль).
(Всі танцюють, веселяться)
(На фоні)
Хлопчик-2: - Ніколи не міг й подумати, що може бути так весело на Різдво.
Дівчинка-1: - А давайте залишимось. Ну їх, ті двері, і так все добре.
Дівчинка-2: - Дивіться, скільки пісень знаємо, давайте підемо десь по- справжньому поколядуємо.
Хлопчик-1: - Ну не знаю, а як же скарби? І той дід? Він же нас чекає.
Хлопчик-2: - Ну давай ще хоча б одну пісню послухаємо і підемо відмажемось від твого діда.
ПІСНЯ-9
Хлопчик-1: - Ну що, пішли?
Дівчинка-2: - Ну давайте, підемо десь заколядуємо, так,щоб людям сподобалось, побажаємо їм всього доброго, мені так хочеться.
Хлопчик-2: - І не за гроші, а так задля Різдва.
Дівчинка-1: - А на наступний рік ще більше колядок вивчимо і ще більше друзів запросимо.
Хлопчик-1: - А знаєте, я згоден.
Голос діда: - А я ні!
Всі: - Що це? Звідки цей голос? Хто це? Мені страшно. (і щось в цьому дусі)
Голос діда: - Ви що думали, що можна зі мною побавитись і безкарно розірвати угоду? Ви пусті дітлахи, навіть не розумієте з ким маєте справу.
Хлопчик-2: - Так ми ж нічого не розривали, ось збираємо колядки, як і домовлялись.
Голос діда: - До біса мені ваші колядки. Мені були потрібні ви, з вашою пихою та жадібністю. А натомість, що я маю?Чотирьох щенят, які тішуться Різдвом і готові дарувати добро першим ліпшим. Ви мали зайти в ті двері з корисливими цілями і залишитись там навіки, а я за це проіснував би на Землі ще рік.
Хлопчик-1: - Тоді, як я вірно зрозумів, якщо в двері ніхто не зайде, то туди маєш зайти ти?
Голос діда: - Замовкни, розумнику.
Хтось з гурту: - Бо що?
Хтось з гурту: - Та що він може, глюк якийсь.
Хтось з гурту: - Ми не знаємо,хто ти, але ми знаємо, хто ми.
Хтось з гурту: - Ми знаємо,куди ми йдемо.
Всі: - Разом!
Хтось з гурту: - Ми віримо в те, що робимо.
Всі: - Разом!
Хтось з гурту: - Нас не залякати, бо ми…
Всі: - Разом!
Хтось з гурту: - І дійдемо до своєї цілі.
Всі: - Разом!
Хтось з гурту: - І будемо щасливі.
Всі: - Разом!
Хтось з гурту: - Назавжди з Різдвом.
Всі: - Разом!
Хтось з гурту: - І тобі тут не місце. Ні в цьому році, ні в наступних.
Хтось з гурту: - Тому ці двері лише для тебе.
Голос діда: - Ні-і-і-і-і.
ПІСНЯ-10 (Фінальна).


























2 коментарі: